Аспартатамінотрансфераза (АСТ)

Аспартатамінотрансфераза

Aspartate Aminotransferase

 

Аспартатамінотрансфераза (АСТ) – це фермент з групи трансфераз. Він присутній в тканинах різних органів: найбільша його кількість знаходиться у печінці і серці, трохи менше – у м'язах, підшлунковій залозі, нирках та головному мозку. В результаті руйнування клітин цих органів фермент вивільняється і надходить в кров, де його концентрація зростає.

Рівень АСТ визначають з метою діагностики і спостереження за протіканням інфаркту міокарда. Через 6 – 8 годин з моменту ушкодження клітин серця рівень АСТ починає зростати, досягаючи максимальної кількості через 24 години і нормалізується на 5 – 6 добу.

Зростання активності одночасно АСТ та АЛТ спостерігається у пацієнтів із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів, таких як гепатити, цироз, метастатичні ураження. Проте рівень АСТ підвищується в меншій мірі, ніж при ураженнях серцево-судинної системи.

Для того, щоб визначити по підвищеному рівню АСТ ушкоджена печінкова система чи серцево-судинна, використовують коефіцієнт де Рітіса. Це показник співвідношення АСТ до АЛТ. В нормі він складає 0.9 – 1.75. При ураженнях серцево-судинної системи коефіцієнт буде складати більше 2, а при ураженнях печінки – менше 0.9.

 

Підготовка пацієнтів відповідно до загальних правил

 

Обмеження:

• за погодженням з лікуючим лікарем, за 7 днів припинити прийом препаратів, які токсично впливають на печінку

 

Матеріал: сироватка крові

 

Транспортне середовище: вакутайнер з активатором згортання з/без гелевої фази, об’ємом 5,5 чи 8,5 мл

 

Стабільність проби:

• 8 годин при температурі +15 - +25⁰С
• 48 годин при температурі +2 - +8⁰С
• 30 днів при температурі -20⁰ С
• заморожувати  лише 1 раз

 

Метод: кінетичний

 

Аналізатор: Bio Chem FC-200

 

Тест-система: Aspartate Aminotransferase Reagent Set., High Technology inc., (USA)

 

Референсні значення (норма):

Вікова група	Нормативні значення, од/л
	Жіноча стать	Чоловіча стать
від народження до 1 місяця	25 - 75
1 місяць - 17 років	16 - 60
18 років – 99 років	до 40	до 50

 

Основні покази для призначення аналізу: 

• захворювання печінки та жовчовивідних шляхів, контроль ефективності їх лікування
• захворювання серцево-судинної системи
• ушкодженнях скелетної мускулатури
• обстеження пацієнтів, які приймають токсичні для печінки препарати
• отруєння та інтоксикації
• інфекційні захворювання
• гнійно-септичні стани
• енцефалопатії
• передопераційна підготовка
• аутоімунні захворювання

 

Інтерпретація результатів:  

Підвищення концентрації:

• захворювання печінки і жовчовивідних шляхів (гострі та хронічні гепатити, пухлини, порушення відтоку жовчі, інтоксикації, отруєння, цироз)
• захворюваннях серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, ішемія, міокардит, тромбоз легеневої артерії)
• захворювання або ушкодження скелетної мускулатури (дерматоміозит, м'язова дистрофія, травми)
• гострий панкреатит
• алкогольна інтоксикація
• гнійно-септичні стани
• інфекційний мононуклеоз
• захворювання нирок
• прийом препаратів: алопуринол, аміносаліцилова кислота, диклофенак, оральні контрацептиви, нікотинова кислота, ібупрофен, індометацин, метотрексат, папаверин, сульфаніламіди, каптопріл, цефалоспорини, аміноглікозиди, пеніциліни, фторхінолони, клотримазол, гепарин

Зниження концентрації:

• тяжкі ураження печінки, декомпенсований цироз
• вагітність
• хронічний дефіцит вітаміну B₆
• пацієнти, які проходять діаліз
• прийом препаратів: аскорбінова кислота, прогестерон, рифампіцин