Простат специфічний антиген (ПСА) загальний
Простат специфічний антиген (ПСА) загальний
Простат специфічний антиген (ПСА) загальний
Простатичний специфічний антиген (ПСА) – глікопротеїн (білок), що виробляється клітинами епітелію передміхурової залози, секретується в сім’яну рідину, забезпечуючи розрідження сперми. ПСА є основним специфічним маркером пухлинних захворювань передміхурової залози. Дослідження концентрації даного маркеру в сироватці крові використовують для діагностики та спостереження за перебігом доброякісної гіперплазії і раку передміхурової залози. Існує в трьох основних формах: зв’язаний з α1-антихімотрипсином, зв’язаний із α2-макроглобуліном та у вільному стані.
Аналіз крові на ПСА має діагностичне значення для виявлення метастазів та подальшого прогресування захворювання у хворих після хірургічного втручання або медикаментозного лікування раку передміхурової залози. Стійке підвищення рівня даного маркеру після курсу терапії або його підвищений вміст у порівнянні з рівнем до лікування, вказує на рецидив пухлини або неефективність проведеної терапії. Тому даний маркер широко використовується для моніторингу хворих на рак передміхурової залози. Значне підвищення рівня ПСА в сироватці крові також може спостерігатись при гіперплазії передміхурової залози, запальних її захворюваннях.
При підозрі на рак простати рекомендується здавати два показника: ПСА-загальний та ПСА-вільний, адже при раку передміхурової залози рівень вільного ПСА знижується, тому що збільшується кількість зв'язуючого білку.
Підготовка пацієнтів відповідно до загальних правил, але при цьому:
- Потрібно пам’ятати про те, що підвищення рівня ПСА можуть спровокувати: еякуляція (протягом 48 годин), запор, ректальне пальцеве дослідження простати, ректороманоскопія, біопсія передміхурової залози, трансректальне УЗД. Тому перед здачею аналізу необхідно уникнути вищеперерахованих процедур.
- Застосування таких препаратів як фінастерид та дутастерид знижують рівень ПСА в крові пацієнта.
Матеріал: сироватка крові.
Транспортне середовище: вакутайнер з активатором згортання з/без гелевої фази.
Стабільність проби:
- 5 днів при температурі 2-8 ° C;
- місяць при температурі -20 ° C;
- заморожувати тільки один раз.
Метод: імунохемілюмінісцентний аналіз
Аналізатор: Cobas e411, Roche Diagnostics GmbH, Швейцарія
Референсні значення (норма):
Вікова група |
Значення |
до 40 років |
<1,4 нг/мл |
40 – 50 років |
<2,0 нг/мл |
50 – 60 років |
<3,1 нг/мл |
60 – 70 років |
<4,1 нг/мл |
понад 70 років |
<4,4 нг/мл |
Основні покази для призначення аналізу:
- діагностика доброякісних та злоякісних захворювань передміхурової залози;
- оцінка ефективності лікування раку передміхурової залози;
- для контролю стану пацієнта після хірургічного втручання з приводу раку передміхурової залози;
- при профілактичному обстеженні;
- своєчасна діагностика рецидивів та метастазів раку передміхурової залози;
- при симптомах захворювання передміхурової залози: частому сечовипусканні, відчутті неповного випорожнення сечового міхура, проблемах з ерекцією, болю в промежині.
Інтерпретація результатів
Причини підвищених значень:
- рак передміхурової залози;
- доброякісна гіперплазія передміхурової залози;
- запалення або інфекція в простаті;
- ішемія або інфаркт простати;
- еякуляція напередодні дослідження;
- хірургічне втручання, травма або біопсія передміхурової залози.