Вітамін D

Вітамін D

 

Вітамін D – біологічно активна речовина, жиророзчинний вітамін. Існує у вигляді двох форм: холекальциферол (вітамін D3) та ергокальциферол (вітамін D2), які є попередниками гормонів, що мають важливу роль у регуляції метаболізму кальцію та фосфатів. Надходить в організм у формі ергокальциферолу (D2) з рослинною їжею та холекальциферолу (D3) з продуктами тваринного походження. Холекальциферол також синтезується під впливом ультрафіолету в шкірі. Ці дві форми вітаміну проникають зі шкіри в кров та всмоктуючись через кишечник надходять до печінки, де під дією ферментів відбувається їх перетворення у 25-гідроксихолекальциферол (25 ОН вітамін D). Тобто рівень у крові 25(ОН) D відображає як утворення вітаміну D у шкірі, так і його надходження з їжею, показуючи загальну кількість вітаміну в організмі, що дозволяє використовувати його як маркер вітаміну D у плaзмі крові.

Основна функція даного вітаміну – всмоктування кальцію в кишечнику, підтримання кальцію та фосфатів у крові на належному рівні. Вітамін D також має різноманітні ефекти, не пов'язані з мінеральним і кістковим метаболізмом. Рецептори вітаміну D присутні в тонкому та товстому кишечнику, Т і В лімфоцитах, мононуклеарних клітинах, мозку та шкірі. Він стимулює вироблення інсуліну, модулює функцію активованих Т і В лімфоцитів, запобігає запальним захворюванням кишечника та впливає на скоротливість міокарда.

Дефіцит вітаміну D відіграє важливу роль не лише в патогенезі патології кісткової системи, а й розвитку ожиріння, цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, запалення, аутоімунної та онкологічної патології, порушень репродуктивного здоров’я.

 

Підготовка пацієнтів відповідно до загальних правил, але потрібно звернути увагу на те, що:

• при прийомі вітаміну D в профілактичних дозах можна здавати кров на фоні прийому даного вітаміну;
• у разі його прийому в лікувальних дозах , аналіз потрібно здавати через 3 дні з моменту останнього прийому препарату

 

Матеріал: сироватка крові.

 

Транспортне середовище: вакутайнер з активатором згортання з/без гелевої фази.

 

Стабільність проби:

• 8 годин при температурі +20 – +25℃
• 48 годин при температурі +2 - +8℃
• 30 днів при температурі -20℃
• заморожувати лише 1 раз

 

Метод: імунохемілюмінісцентний аналіз

 

Аналізатор: Cobas e411, Roche Diagnostics GmbH, Швейцарія

 

Референсні значення (норма):

• 30-60 нг/мл або 75-150 нмоль/л;
• Недостатність вітаміну – 20-30 нг/мл або 50-70 нмоль/л;
• Дефіцит – менше 20 нг/мл або менше 50 нмоль/л.

 

Основні покази для призначення аналізу:

• діагностика дефіциту або надлишку вітаміну D;
• контроль за ефективністю лікування препаратами вітаміну D і корекції дози;
• при симптомах дефіциту вітаміну D, таких як викривлення кісток у дітей (рахіт), розм'якшення і ламкість кісток у дорослих (остеомаляція);
• виявлення причин порушення обміну кальцію, патології кісткової тканини;
• при комплексній діагностиці кальцієвого обміну;
• при низькому рівні кальцію в крові і зміні рівня паратгормону;
• перед початком лікування остеопорозу (деякі сучасні ліки від остеопорозу містять рекомендовану дозу вітаміну D);
• при синдромі мальабсорбції (на тлі муковісцидозу, хвороби Крона, целіакії).

 

Інтерпретація результатів

Причини зниження:

• недостатнє надходження вітаміну D з їжею;
• нестача сонячного світла;
• постійне використання кремів з фактором сонячного захисту понад SPF 8;
• порушення всмоктування вітаміну D з кишечника при синдромі мальабсорбції;
• хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, целіакія;
• нефротичний синдром (у зв'язку з підвищеною втратою рідини і білка);
• захворювання печінки (порушення одного з етапів метаболізму вітаміну D);
• гіпопаратиреоз, тиреотоксикоз;
• рахіт;
• під час вагітності, у період годування грудьми;
• в літньому віці шкіра не синтезує вітамін D у достатній кількості;
• у людей з темним кольором шкіри меланін знижує здатність шкіри до синтезу вітаміну D;
• ожиріння – вітамін D є жиророзчинним і тому його більша кількість зберігається в жирі, а незначна частина доступна для біологічних функцій;
• внаслідок прийому деяких лікарських препаратів (наприклад, фенітоїну, який впливає на здатність печінки виробляти 25-гідроксихолекальциферол, фенобарбіталу, рифампіцину та ін.).

Причини підвищення:

• надмірне вживання препаратів, що містять вітамін D.